Божевільний світ, нескінченна метушня... Всі постійно кудись поспішають... Бредуть, опустивши погляд додолу, наче несуть на своїх плечах гори проблем. Ми живемо щодня по одному і тому ж графіку,  по натоптаному нами маршруту: встаємо о тій же годині, п'ємо каву чи чай,  добираємось на роботу, загубившись в сірій массі таких самих пасажирів, тонемо в купі фіскальних чеків, купуючи щодня непотрібні товари і забиваємо шафи "модним трендовим лахміттям". А повз проходить життя з усіма його радощами та яскравими барвами. Гублячись в потоці своїх мрій та бажань, ми чомусь не маємо часу зупинитись на хвилинку і задуматись: а про що ... Читати далі »