Вівторок, 2025-07-15, 4:18 PM
Вітаю Вас Гість | RSS

Мереживо життя...

Блог

Головна » 2013 » Листопад » 08 » Сон.... І нічого більше... 08.11.13
8:07 PM
Сон.... І нічого більше... 08.11.13
 

Сьогодні приснився сон... Такий справжній, емоційний, ніби все було насправді. В ньому був той, з ким зустрітися в реальному житті у нас так і не вийшло... У снах можливо все. Він приїхав і виконав свою давню обіцянку. Просив поїхати з ним, покинути все - рідне місто, сім'ю, друзів.... А я злакалась... Ні, не того, про що він просив. Я боялась глянути йому в очі, і тонучи в бездонній синяві,  знайти там відповідь на всі запитання, про які думати заборонила собі вже давно. А потім він поїхав, я залишалась на самоті зі своїм вічним "якби"... Плакала.... Прокинулась.... На дворі сонячний і такий теплий ранок листопада. Все як завжди, все на своїх місцях. Живу за звичним графіком, по тому ж самому плану... На сніданок, вже звично, чай із круассаном... І тільки іноді неконтрольовані сни переносять в іншу реальність, повертаючи в минуле. Вони вивертають душу навиворіть, дістаючи з її глибин колись далеко сховане ... І здавалось забуте... Навіщо? 
Весь день на думці цей дивний сон, який майже склався у ще нерифмовані рядки вірша. До чого він? Можливо, він приходив у мій сон, щоб попрощатись, бо в реальному житті ми так цього і не зробили...


Вот так бы завалиться невзначай –
Без повода, без глупых выяснений,
И ляпнуть, улыбнувшись: я на чай…
И извиниться, что без приглашений

Увидеть, как блеснут твои глаза –
Две звездочки-смешинки в полумраке;
И выйдет муж на наши голоса,
А я с цветами, пьяный и во фраке!
Ну, пусть не фрак, пусть брюки и пиджак,
И водолазка, черная, в обтяжку –
Я ж не по делу, я же просто так!
И даже не на рюмку, а на чашку.
Мне и минуты было бы вполне
Достаточно, чтоб наглядеться снова,
Услышать шепот: ты в своем уме?
- Придумать ничего не мог другого?!
А я устал причины сочинять,
На первый взгляд, серьезные до скуки -
Зачем и почему поцеловать
Мне хочется глаза твои и руки.
А может их, причин-то этих, нет?
А есть в груди еще остаток боли…
В конце концов, ты заберешь букет?
А то мне розы пальцы искололи.
Ты не сердись, я, правда, ухожу,
Скажи ему, что перепутал спьяну.
Мне без тебя… да я тобой дышу!
И не надейся – ждать не перестану... (
Сказоч-Ник)



Переглядів: 952 | Додав: I_RAvish | Теги: прощання, біль, сон, зустріч | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Календар
«  Листопад 2013  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
...
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0