Ось майже закінчуються новорічні свята, залишаючи солодкий присмак спогадів. Ще зовсім нещодавно ми всі, як малі діти, очікували приходу нового 2012 року, вірили в казку і в те, що з усіма нами обов'язково трапиться якесь неймовірне чудо. А знаєте, що найприємніше в зустрічі нового року? Звичайно, очікування, безглузда і приємна метушня,  вибір подарунків для найрідніших людей і дивний новорічний ялинково-мандариновий запах у повітрі...

Ще досі в багатьох домівках сяють різнобарвними вогниками ялинки, все місто, нарешті, засипало білосніжним снігом, а це означає, що свято продовжується, а новий рік лиш розпочався, даруючи нам надію, що він буде яскравим і незабутнім.

Новий 2012 рік я зустріла вдома. І це, як не дивно, було зовсім не нудно,а навпаки, ми сміялись, веселились, запускали в новорічне небо феєрверки. А, коли залишились тільки найрідніші люди, Саша позвав всіх на вулицю і ми запускали китайські ліхтарики, загадуючи кожен своє особливе бажання. А ліхтарик летів все вище, вище, поступово зникаючи в нічному небі, ніби даючи знак, що загадане мною бажання обов'язково збудеться.

На наступний день, як би це не було важко, ми з Сашою вирішили прогулятись містом, яке щойно прокинулось від важкої новорічної ночі. А ще Саша влаштував мені маленьку фотосесію. І це було приємно, адже, живучи з народження в найгарнішому місті на Землі - Чернівцях, в мене немає жодної світлини з його визначними місцями. Додому ми повертались пішки вуличками мого дитинства, якими я маленькою дівчинкою щодня поверталась зі школи додому, встигаючи по дорозі вивчити віршики, які були домашнім завданням. Напевно, тому у мене така любов до поезії і деякі здібності до творчості. Деякі вулички залишились незмінними, такими якими я їх пам'ятаю багато років назад. Інші, змінились в силу часу та природніх обставин, адже моє рідне місто знаходиться в зоні зсувів... І, нажаль, вже немає того мостика через залізничну дорогу, з якого, як мені тоді здавалось, видно все місто. Ці ностальгічні спогади полонили мене всю, повертаючи в той далекий, такий теплий, сонячний період мого життя - дитинство.

В ці новорічні дні, сидячи  в одній з Чернівецьких кав'ярень, до нас прийшла дуже цікава ідея - купити фотоапарат. Допивши каву, ми відправились в магазин елекроніки, де і придбали мені в подарунок новий фотоапарат. Я вважаю, що це вигідне придбання на початку року, ніби знак, що новий рік буде яскравим, насиченим різноманітними цікавими подіями та враженнями і фотоапарат нам обов'язково знадобиться.  Адже, вже на початку лютого у нас з Сашою запланований відпочинок у Карпатах, в Яремчі. А на початку березня, мій коханий зробить мені ще один приємний подарунок - подорож у Львів, присвячену 8 березню. І, хоч ми вже були у Львові, я сподіваюсь що саме ця подорож залишиться в моїй пам'яті і відкриє для мене це чарівне місто з іншої сторони. А ще буде багато інших гарних і знакових подій в цьому році і я в цьому впевнена.

Першою нашою міні-мандрівкою стала поїздка на Лебедине озеро в Чорториї. Так, ми, нарешті туди потрапили! Це надзвичайно гарне видовище! Ми годували лебедів та  намагались  сфотографувати цікаві моменти. Я дивилась на них, таких гарних, граційних, вірних своєму коханню, сподіваючись, що у нас з Сашою  буде таке ж "лебедине кохання" і ми ніколи не розлучимось. Ніколи.

На минулих вихідних мій коханий влаштував мені похід в театр на комедію "Різдвяна ніч" за М.Гоголем. Я неймовірно йому вдячна, адже я дуже люблю театр і колись мала мрію там грати. Комедія мені дуже сподобалось, актори грали неймовірно, переносячи глядачів в події тієї різдвяної ночі на хуторі біля Диканьки. 

А ще моя подруга, про яку я писала раніше, в кінці січня всетаки виходить заміж. І я за неї дуже рада, адже, нарешті її мрія збудеться. І це, ще раз підтверджує висловлювання "варто тільки захотіти".

Ось і я всім хочу побажати, щоб всі загадані вами бажання в новорічну ніч обов'язково збулись найближчим часом, щоб цей новий рік був сповнений незабутніми подіями і подарував багато радісних емоцій. З новим щасливим 2012 роком!!!!