Ось майже закінчуються вихідні. Як завжди дуже швидко. Вчора з Сашою були вдома. Ще у вівторок в одному із супермаркетів купили італійські каннелоні, їхнім приготуванням і займались. Приємно, що робили ми це разом. І в Саші я відкрила ще одну гарну рису - він буде хорошим чоловіком, адже допомогти мені на кухні йому зовсім не складно. Крім того, вчора я вперше в житті замісила тісто і навіть дуже здивувалась, що з нього получились смачні булочки с кунжутом. Правда, в мене не одразу все получалось і виникало бажання викинути те тісто в смітник, але я справилась.

Сьогодні вже неділя. Як завжди, ми цей день проводимо з Сашою разом. Але він недавно подзвонив і засмутив, сказавши, що їде на квартиру (він робить ремонт). Може, я й не повинна ображатись, адже він старається для нас, та й ремонт цей вже дуже затягнувся. Але він завжди все затягує. Це його мінус. Проте, я думала, що цей день ми проведемо зовсім по іншому. Саша зараз сам займається організацією нашого дозвілля, я йому надала повне право. Адже я постійно щось придумувала, контролювала. Зараз все в його руках. І, якщо чесно, він зовсім не справляється. Ще нічого гарного і оригінального не придумав, краще сказати взагалі нічого. Так і сьогодні в наш день я сижу вдома в компанії мого ноутбука...