Мені так хочеться до тебе.... Просто в твої обійми. Щоб ти пригорнув, поцілував і сказав, що ти мене розумієш. Не треба зайвих слів, ти все розумієш з першого погляду, з єдиного мого подиху. Так ніхто і ніколи мене не розумів і, напевно, такого не буде....

Я не дивна, не хвора, не божевільна! Я така, яка є. І тільки ти мене такою сприймаєш! Яке це щастя, коли тебе люблять такою, якою ти є! Не вимагають приземлитись, жити  в реальності, не фантазувати, не мріяти.... А жити так, як живуть сотні і тисячі звичайних людей!!! Я не хочу, не можу, не буду!!! Не обрізайте мені крила! Я не перестану літати, я просто одного дня розіб'юсь...

Я не така, як всі! І тільки ти про це знаєш. Мій внутрішній світ не кожному під силу зрозуміти. Але ти зміг. Бо ти на мене схожий.... Ти просто не уявляєш, яке це щастя, коли тебе розуміють з першого слова! Коли підхоплюють твої ідеї і допомогають їм стати реальністю. Коли просто хочуть зробити тебе щасливою. Щастя - це коли ти іншого  робиш щасливим. Інколи варто один раз поступитись, щоб чиясь мрія збулась і в майбутньому десятки раз поступлятья тобі. Але ж просто треба хотіти бачити щастя в коханих очах. 

Ти знаєш все... Тільки одного не знаєш, як мені важко... Я хочу жити, дихати, кохати до божевілля і отримувати це взамін! Я хочу бігати по калюжам під дощем, босоніж по траві,  сміятись до надриву, кричати до хрипоти в голосі... Я хочу в Париж! Ти знаєш? Звісно ти знаєш! І там не Ейфелевій вежі промовити клятви в коханні! А ще я хочу в Італію! На батьківщину мого улюбленого напою, автомобіля та парфумів! І я знаю, якби тобі я доручила здійснення своїх мрій, вони неодмінно би збулись....

Ти ніколи мене не осудиш, ти як завжди скажеш: "Моя божевільна дівчинка, я кохаю тебе! Кохаю тебе за те, що ти найкраща, неймовірна, непередбачувана..." Я посміхнусь тобі і обійму так міцно, настільки вистачить сили.

Хочеш я розповім тобі таємницю? Одну на двох. На одній чарівній вуличці є затишний будиночок. Навколо нього сад і дуже багато квітів. Підійди поближче. Не бійся! Відчуваєш запах мигдалевого печива та булочок з корицею... Ми сядемо з тобою на кухні, запалимо свічки, будемо пити чай з печивом, я читатиму тобі вірші, а ти будеш слухати, так як умієш тільки ти... Я читатиму пошепки, ледь чутно.... так, щоб не розбудити в сусідній кімнаті наших дітей...

Я дуже хочу до тебе....